- забаламучувати
- -чую, -чуєш, Пр.Занимати кому-небудь час, заплутувати комусь думки, замилювати очі, збивати з шляху.
Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.
забаламучувати
Смотреть что такое "забаламучувати" в других словарях:
забаламучувати — ую, уєш, недок., забаламу/тити, у/чу, у/тиш, док., перех., розм. Збивати з доброго шляху; одурманювати, затуманювати … Український тлумачний словник
забаламучувати — дієслово недоконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
забаламутити — див. забаламучувати … Український тлумачний словник
забаламучування — я, с. Дія за знач. забаламучувати … Український тлумачний словник
забаламутити — мучам, чаш, Пр. Див. забаламучувати … Словник лемківскої говірки
