забаламучувати


забаламучувати
-чую, -чуєш, Пр.
Занимати кому-небудь час, заплутувати комусь думки, замилювати очі, збивати з шляху.

Словник Лемківскої Говірки. . 2001.

Смотреть что такое "забаламучувати" в других словарях:

  • забаламучувати — ую, уєш, недок., забаламу/тити, у/чу, у/тиш, док., перех., розм. Збивати з доброго шляху; одурманювати, затуманювати …   Український тлумачний словник

  • забаламучувати — дієслово недоконаного виду розм …   Орфографічний словник української мови

  • забаламутити — див. забаламучувати …   Український тлумачний словник

  • забаламучування — я, с. Дія за знач. забаламучувати …   Український тлумачний словник

  • забаламутити — мучам, чаш, Пр. Див. забаламучувати …   Словник лемківскої говірки


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»

We are using cookies for the best presentation of our site. Continuing to use this site, you agree with this.